| офіційна заява ОУН (р) |
[Oct. 2nd, 2009|05:47 pm] |
Заява Проводу Організації Українських Націоналістів (революційної)
В ніч з 29 на 30 вересня невідомі здійснили підпал приміщення арт-центру Павла Гудімова «Я-Галерея» що на Подолі в Києві. На фасаді галереї було залишено виконавцями підпалу напис: «Ні - содомії! ОУН».
Акт вандалізму був спрямований проти проведеного минулого тижня диспуту «Пропаганда гомосексуалізму чи пропаганда толерантності?». Організатори цього заходу орендували приміщення арт-центру, тому внаслідок підпалу «Я-Галереї» постраждав осередок сучасного українського мистецтва, який не має прямого стосунку до згаданого заходу.
Окрім цього, сам формат заходу – диспут передбачає участь в ньому людей з різною позицією щодо згаданих явищ. Тому підпал української мистецької галереї є варварським вчинком, який не має нічого спільного з захистом традиційних цінностей, до яких безпідставно апелюють погромники.
ОУН (р) відмежовується від цього прояву політичного хуліганства. Організація Українських Націоналістів (р) розглядає наміри вандалів пов’язати свою акцію з нашою Організацією як цілеспрямовану провокацію, яка має на меті дискредитувати ОУН в очах громадськості.
Провід ОУН (р)
Заява Проводу Організації Українських Націоналістів (революційної) - Новини - Націоналістичний портал
що і треба було довести — ідеться не про націоналізм і гомофобію.
сумні речі кояться у нашій країні.
|
|
|
| а в суботу буде Міу! |
[Sep. 29th, 2009|05:00 pm] |
 В Киеве
3 октября в 15.00
В Антресоли. Бульвар Тараса Шевченко, 2.
http://www.babuin.ua/antresol.php
Вход везде свободный. Приходите пораньше и занимайте хорошие места. Моя книга "муза и чудовище" будет продаваться на всех презентациях. Про остальные мои книги - не обещаю, но должны...
Приходите!!!
simply miu - Еще раз, с картинкой
в сенсі, по дорозі треба грабонути банк-другий, і все буде ок
|
|
|
| Моє стареньке оповідання (лінк) |
[Sep. 29th, 2009|12:29 pm] |
У місті з’явився новий тапер. Це був усміхнений чоловік, котрий завжди ставав у пригоді, коли хтось вимагав сатисфакції чужими руками, а також був непоганим слюсарем в минулому, принаймні, добре відкривав двері з будь-якими замками, а часом навіть взагалі без замків.
Микола ЛЕОНОВИЧ. Юнак, вітер і дощ, блюз, диявол і смерть | Інша література
Дебютував на http://inlit.com.ua
Коли я писав це, років із 7-8 тому, я відчував світ зовсім інакше. Бо був зовсім іншою людиною, ніж тепер.
Хтось, хто тусив свого часу на самвидав.нет, уже читав його, але це теж було давно.
Це оповідання - перше з циклу чотирьох оповідань "про професії". Два інших - "Сестри" і "Птахолов" - писалися значно довше, з великими паузами і значними правками, не менш як по року на одне. "Птахолов" досі існує у вигляді рукопису в блокноті і не має цифрового відповідника. Останнє оповідання ще в роботі. Я кілька разів підступався до нього, обдумував деякі моменти, і досі більше готуюся, ніж пишу. Готуюся обдумуючи, читаючи, живучи. Так, епопея з читанням Шевченка розпочалась (і продовжиться) не в останню чергу саме завдяки цьому процесу.
Імовірно, коли останнє оповідання буде завершено, виникне потреба у внесенні коректур в усі частини циклу. Але це ще попереду.
Все це я пишу, сподіваючись побачити нові коментарі до тексту. Відчуття, схоже на те, коли, розбираючи речі, знаходиш коробку зі старими листами, які колись надходили від людей, доля яких сьогодні вже невідома.
А важу я тепер трохи більше, ніж тоді - 79 кілограм після бучного застілля :)
|
|
|
| дискусія про мовні норми і електронні бібліотеки |
[Sep. 19th, 2009|04:29 pm] |
На весь Київ тоді було всього три українські книгарні. Наш скандальний епізод стався в нещодавно перенесеній зі Львова книгарні «Літературно-наукового вісника» Михайла Грушевського. Один із читачів, обурений західноукраїнським правописом видань, спересердя кинув на підлогу книжкою і зауважив, що «вони тільки галичанять українців». Цим читачем був не хто інший, як відомий громадівський діяч Леонід Жебуньов. Про це негайно доповіли Грушевському, палкому прихильнику розробленого і найбільш вживаного на той час західноукраїнського правопису, на що той відповів статтею в тижневику «Село» (під назвою «За слова і букви» див. у третьому томі нового видання «Творів у 50-ти томах»).
Телекритика - Медiа i суспiльство - Погляд - Ваші яйця тухлі!
я не фахівець, але обидва питання мене цікавлять як аматора і, ем..., українця :)
|
|
|
| Н.А.Заболоцкий. Столбцы и поэмы (1926-1933 гг) |
[Aug. 22nd, 2009|01:16 pm] |
...
О самодержец пышный брюха,
Кишечный бог и властелин,
Руководитель тайный духа
И помыслов архитриклин!
Хочу тебя! Отдайся мне!
Дай жрать тебя до самой глотки!
Мой рот трепещет, весь в огне,
Кишки дрожат, как готтентотки.
Желудок, в страсти напряжен,
Голодный сок струями точит,
То вытянется, как дракон,
То вновь сожмется что есть мочи,
Слюна, клубясь, во рту бормочет,
И сжаты челюсти вдвойне...
Хочу тебя! Отдайся мне!
Н.А.Заболоцкий. Столбцы и поэмы (1926-1933 гг)
не знаю, чи надовго вистачить, але спробую чергувати в читанні поетичні книги з прозовими.
Заболоцький значно ближчий мені за поетів "срібного віку" (як і всі оберіути в цілому; колись-то пощастить, і матиму книги різних авторів - Введенського і Бахтерева перечитав би із задоволенням). хоча Руднєв от зараховує їх до "срібновіковиків" :) - небезпідставно, але, на мою думку, трохи натягнуто.
прекрасне читання. і легке, як не дивно.
цитуємо з маніфесту:
"Н. ЗАБОЛОЦКИЙ — поэт голых конкретных фигур, придвинутых вплотную к глазам зрителя. Слушать и читать его следует более глазами и пальцами, нежели ушами. Предмет не дробится, но наоборот, — сколачивается и уплотняется до отказа, как бы готовый встретить ощупывающую руку зрителя. Развертывание действия и обстановка играют подсобную роль к этому главному заданию."
кому треба і коротко, і детально про ОБЭРИУ, можна прочитати статтю енциклопедії "Кругосвет".
а пошук за словом обэриу на яндекс-словниках видасть і посилання на статті про авторів.
|
|
|
| FPO: Juan Uslé: Ojo-Nido Exhibition Catalogue |
[Jul. 20th, 2009|05:23 pm] |
FPO: Juan Uslé: Ojo-Nido Exhibition Catalogue
до питання, які блоги ми читаємо.
"Лише для друку" - надзвичайно приємний журнал, особливо для тих людей, для кого слово дизайн не залишається в межах комп'ютера. Можна побачити роботи, на які у нас не завжди знаходять гроші клієнти, і часто не вистачає смаку (у замовників і організаторів тощо - відтак аж до виконавців): з різними типами й видами друку, до- і післядрукарських процесів - і завжди з емоційно привабливим результатом. Подивіться, щоби погодитись - такі речі хочеться тримати в руках.
Професійно зацікавленим раджу підписуватися. Не пошкодуєте.
|
|
|
| navigation |
| [ |
viewing |
| |
most recent entries |
] |
| [ |
go |
| |
earlier |
] |
| |
|
|
![[info]](http://l-stat.livejournal.com/img/userinfo.gif){kind=small}
mykolan's journal
